Basic Art: Zaha Hadid

Заха Хадід була революційною архітекторкою, яка, попри визнання критиків, протягом багатьох років майже нічого не будувала. Дехто навіть говорив, що її сміливі футуристичні проєкти неможливо втілити в реальність.

В останні роки її життя сміливі задуми Хадід стали реальністю, а також подарували унікальний новий архітектурний стиль таким різним містам і спорудам, як Центр сучасного мистецтва Розенталя в Цинциннаті, названий The New York Times «найважливішою новою спорудою Америки з часів холодної війни»; Національний музей мистецтв XXI століття в Римі; Оперний театр Гуанчжоу в Китаї й Центр водних видів спорту Олімпійських ігор 2012 року в Лондоні.

І хоча 2016 року Хадід несподівано пішла з життя, їй вдалося увійти до еліти світової архітектури. Окрім усього іншого, її визнали першою жінкою, яка отримала як Прітцкерівську премію в галузі архітектури, так і золоту медаль Королівського інституту британських архітекторів, та перш за все — творцем нових форм, а також першим видатним архітектором нульових.

У цій фундаментальній праці представлені ключові приклади новаторської практики Хадід — від її ранніх будівель із гострими кутами до більш пізньої, більш гнучкої архітектури, у якій підлога, стеля, стіни й меблі перетворилися на частину загального дизайну. Вона була не тільки архітекторкою, а й художницею, готовою порушувати старі правила, і створювала свій власний всесвіт 21-го століття.